- скорчений
- —————————————————————————————ско́рченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скорчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скорчити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
скорчений — на, не, Св. Дієпр. пас. мин. ч. до скорчити … Словник лемківскої говірки
скарлючений — а, е. 1) розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1). 2) у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. || Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.) … Український тлумачний словник
сучкуватий — а, е. 1) Який має багато сучків, з сучками; вузлуватий. 2) перен. Скоцюрблений, скорчений, з виступаючими суглобами (про тіло людини, її пальці і т. ін.) … Український тлумачний словник